Зливу Угорка

Сорт сливи старовинний, добре поширений, невідомого походження, пізнього строку дозрівання. Дерево середньоросле, з округлою або широкопірамідальною кроною, з густим розгалуженням. Морозостійкість пагонів і квіткових бруньок велика, слабо пошкоджується хворобами і шкідниками. Через розмноження кісточками і кореневою порослю має багато різних клонів, що відрізняються за часом дозрівання, розміром і смаком плодів. Сорт самоплідний, а при посадці з такими сортами, як Анна Шпет, Угорка італійська та Ренклод Альтана, дає високі врожаї. Вимогливий до родючості і вологості грунту, на сухих піщаних грунтах спостерігається осипання плодів. Плодоношення починається на 5-6-й рік. Дозрівають плоди майже одночасно в кінці серпня — початку вересня. Зі збором врожаю поспішати не слід, так як кращим смаком володіють плоди, добре дозрілі на дереві. Врожайність щорічна і висока. Зберігаються 15 - 25 днів, їх можна перевозити на далекі відстані. Плоди найчастіше середні за розмірами або маленькі. Шкірка коричнево-синя, а після повного дозрівання плодів — темно-синя, покрита густим білим восковим нальотом з дрібними, коричневими цятками. М'якоть залежно від сорту, а також від місця вирощування зелено-жовтого до оранжевого кольору. М'якоть пружна, хрящувата, стисла і одночасно соковита і дуже смачна. Легко відходить від кісточки. Переваги сорту: стійкий до хвороб і шкідників, самоплодовий, з високою та щорічною врожайністю. Недоліки сорти: плоди дрібні, вимогливий до родючості і вологості грунту